Скочити — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СКОЧИТИ, -чу, -чиш, док. 1. Зробити стрибок куди-небудь. // в чого. Стрибнувши, спуститися, злізти з чого-небудь. // на кого - що, у що. Стрибнувши, піднятися, залізти куди-небудь. // Вистрибнути з чого-небудь назовні. // Швидко наблизитись, підбігти до кого-, чого-небудь. // Швидко віддалитися від кого-, чого-небудь. // через що. Стрибнувши, перебратися через що-небудь. // перен., розм. Непослідовно, безладно, швидко перейти від одного до іншого у розмові, думках і т. ін. 2. Швидко встати, піднятися з чого-небудь. // до чого, рідко. Швидко, з запалом узятися за що-небудь. Скочити на ноги. 3. Швидко сходити, з’їздити куди-небудь. 4. Не утримавшись на чому-небудь, упасти.