СКІПКА, -и, ж. Невелика тонка пластинка, відколота, відрсоана від деревини вздовж по волокнах. // Те саме, що тріска. // Тонка тріска сухого дерева, яку використовували в давнину для освітлення; лучина. // Тонкий, гострий шматочок тріски, який потрапив під шкіру; скалка. ** На скіпки (перев. зі сл. трощити, розбивати! т. ін.) - зовсім, цілком, ущент. Як (мов) скіпка (перев. з/ ст. сухий, худий і т. ін.) - дуже, великою мірою.
Скіпка в інших словниках
| Скіпка — Фразеологічний словник української мови |