СЛАНЕЦЬ, -нцю, ч. Гірська порода, що має шарувату будову і легко розшаровується; лупак. ** Горючі сланці - глинисті, піскуваті й вапнякові породи, що містять продукти розкладу органічної речовини і внаслідок цього здатні горіти; використовуються як сировина для перегонки і як паливо.
Сланець в інших словниках
| Сланець — Словник чужомовних слів і термінів |