Слизький — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СЛИЗЬКИЙ, -А, -А. 1. Дуже гладкий, який майже не утворює тертя, на якому важко втриматися, встояти; який ледве утримує на собі кого-, що-небудь; ковзкий. // Якого ледве можна втримати в руках; порский. // у знач. ім. слизько, -кого, с. Дуже гладке місце, на якому важко втриматися, встояти. І/ перен. Який може призвести до поганих наслідків; ненадійний, небезпечний. “ збивати на слизько - ставити кого-небудь у скрутне, незручне становище. підбивати на слизько - провокувати, штовхати кого-небудь на якісь непевні, небезпечні вчинки. 2. Вкритий слизом. 3. Який містить слиз або схожий на слиз. 4. перен. У якому приховане щось небезпечне, двозначне, сумнівне і т. ін. // Який уміє легко, спритно знаходити вихід із скрутного становища, вдаючись до хитрощів, підступу. // Непевний, нещирий. // У якому є щось непристнине, сласне. // Який виражає щось непристнине, сласне.