СЛУХАТИ, -аю, -аєш, недок. 1. перех. і неперех. Спрямовувати слух на створювані ким-, чим-небудь звуки; намагатися сприймати що-небудь слухом. // Сприймаючи слухом, чути що-небудь; напружено вслухатися, прислухатися до чого-небудь. // Прислуховуючись, вникати в що-небудь, намагатися зрозуміти що-небудь або дізнатися про щось. // Вислуховувати кого-, що-небудь. // Сприймати органами чуття, відчувати що-небудь. 2. перех. Вислуховуючи, визначати стан і роботу внутрішніх органів (серця, легенів, бронхів). ** Слухати пульс - дотиками пальців рук визначати кількість поштовхоподібних коливань стінок кровоносних судин, що характеризує стан серцево-судинної системи. 3. перех. Псолічно розглядати судову справу, заслухувати показання підсудного. // Заслухувати що-небудь, виголошуване на зборах, засіданні і т. ін., з метою розгляду, оцінки і т. ін. 4. перех., розм. Вивчаючи щось, відвідувати лекції, заняття чи бути присутнім на лекціях, заняттях. 5. перех. Дотримуватися чиїх-небудь порад, прохань, повчань; слухатися. // часто із запереч, не. Брати до уваги чиїсь слова, зважати на кого-, що-небудь. 6. перех., розм. Коритися кому-, чому-небудь, виконувати чиїсь накази, розпорядження; слухатися. // Вимушено зважати на щось. // перев. із запереч. н е. Підкорятися кому-, чому-небудь, слухняно діяти (про керовані механізми, предмети або частини тіла). слухай (мою] команду!; Слухати команду! - підготовча військова команда, після якої дають конкретний наказ, розпорядження. 7. тільки наказ, сп. слухай, слухайте, перех., розм. Уживається при звертанні до кого-небудь перев. на початку розмови для привернення уваги. 8. тільки 1 ос. слухаю, перех. Уживається як відповідь підлеглої особи на розпорядження або оклик, яка вказує на прийняття цього розпорядження до виконання або на готовність (за оклику) виконати щось.
Слухати в інших словниках
| Слухати — Тлумачний словник української мови |
| Слухати — Фразеологічний словник української мови |