Сльоза — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СЛЬОЗА, -й, ж. 1. тільки мн. Безбарвна прозора солонувата рідина, яку виділяють розміщені в очній ямці залози при деяких фізіологічних або психічних станах (при подразненні, болю або сильних душевних переживаннях і т. ін.). // тільки одн. Одна краплина такої рідини. // тільки оди., у знач, збірн. Певна кількість такої рідини на протилежність одній краплині. ** Вйплакати сльбзи - дуже багато поплакати. Гіркі сльбзи -болісний, нестримний плач, ридання, давитися слізьми (сльозами) - задихатися від нападу плачу; ридати, захлинаючись. До сліз: а) дуже, надзвичайно; б) дуже сильний. Зглинутися (уважити) на сльбзи - задовольнити чиєсь слізне прохання, поставитись співчутливо до когось. Крізь сльбзи (перев. з дієсл. промовляти, говорити, відповідати, посміхнутися, сміятися і т. ін.) - плачучи. Тйхі сльбзи - плач, при якому не хлипають і сльози спокійно течуть з очей. Лйти крокодилячі сльбзи - лицемірно, удавано шкодувати з якогось приводу, нещиро співчувати кому-небудь. 2. перев. мн. Плач, ридання. 3. перев. мн. Горе, страждання. 4. перев. ми., перен. Краплини соку, вологи, що виділяються на поверхні чого-небудь.