СЛІД1, -у, ч. 1. Відбиток ноги чи лапи на якій-небудь поверхні. // Заглибини, смуги і т. ін., що залишаються на якійсь поверхні чи в просторі від переміщення чогось. Замітати сліди. ** Іти ПО гаричих слідах - робити щось, не гаючи часу, відразу після того, що відбулося, сталося і т. ін. 2. Подряпина, рсоець, пляма і т. ін., залишені чим-небудь; знак від чогось. // Те, що залишилося після кого-, чого-небудь, є ознакою чогось, свідчить про щось. // Характерний відбиток, який з'явився внаслідок чогось. // Наслідок чиєїсь діяльності, якої-небудь події і т. ін. 3. Те, що вціліло, збереглося від рсинування, нищення, загибелі і т. ін. // Рештки чого-небудь на чомусь. // перев. мн. Залишки того, що минуло, зникло. 4. заст. Земля, пісок і т. ін. з того місця, де ступала чиясь нога. ** проклинати слід кого, чий -проклинати кого-небудь. 5. У системах обробки інформації: а) послідовність викликів підпрограм, яка приводить до певної точки програми; б) вибіркові дані, отримані в результаті виконання програми. ** контрольний слід - дані у формі логічно пов'язаних послідовностей подій, що використовуються для простежування операцій, виконаних над записами.
СЛІД2, присудк. сл., також з інфін. Треба, необхідно, потрібно, варто. // Личить, годиться. ** куди [не] слід - туди, куди [не] можна, [не] дозволено і т. ін. Як слід; а) добре; б) як годиться, як належить, як заведено.
Слід в інших словниках
| Слід — Тлумачний словник української мови |