СМЕРТЬ, -і, ж. 1. Припинення життєдіяльності організму і загибель його; припинення біологічного обміну речовин в організмі або його частині. Фізіологічна смерть. ** Раптова смерть - смерть, що наступає несподівано протягом кількох секунд або хвилин після перших проявів захворювання. 2. Припинення існування людини, тварини; прот. життя; кончина, скін. // Те саме, що смартна кара (див. смбртний). // кому. Уживається як заклик до помсти, відплати. // Персоніфікація кончини - людський скелет, звичайно з косою. // перен. Загибель, припинення існування чого-небудь. // перен. Занепад чого-небудь. ** Голодна смерть - смерть від голоду. дбати на смерть -готувати заздалегідь одежу й усе необхідне для похорону. Біологічна смерть - необоротне припинення біологічних процесів у клітинах і тканинах і розпад білкових структур. Клінічна смерть -смерть, після якої ще можливе повноцінне відтворення життєвих функцій організму. легка смерть - раптова смерть без мук. Політична смерть - неможливість для кого-небудь продовжувати політичну діяльність через своє ідейне й політичне банкрутство. На смерть: а) так, що наступає смерть; б) дуже, сильно; нещадно. Не даа (не посилоє) Бог (Господь) смарті кому, заст. — хтось не помирає, хоч бажає цього, хоч уже пора. При смерті - в дуже тяжкому, небезпечному для життя стані. Просити (прохати) [у Ббга] смарті - виявляти небажання жити. Смерть за плечима у кого - хтось дуже хворий, старий, скоро помре. Смерть за смерть - помста воивством за воивство; відплата. 3. розм. Щось дуже погане, неприємне, небажане.
Смерть в інших словниках
| Смерть — Тлумачний словник української мови |