Смерч — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СМЕРЧ, -у, ч. Великої рсинівної сили повітряний вихор, який виникає в грозовій хмарі і потім поширюється згори донизу у вигляді стовпа або хобота, захоплюючи пісок, воду і т. ін. // Те, що нагадує такий вихор.