СМИК’, -а, ч. 1. Те саме, що смичок1. ** бабин смик, заст. - парсоок, який одружується зі старою багатою жінкою. 2. Давньоруська назва смичкового музичного інструменту, який згадується у пам'ятках писемності до 16 ст.
СМИК3, -а, ч. 1. Ремінь або ланцюжок, яким зв'язують гончих собак, прикріпляючи його до нашийників. 2. Пара або дві пари гончих собак, зв'язаних ременем або ланцюжком для полювання.
СМИК3, присудк. сл., розм. Уживається за знач. смикн])ти і смикнутися.
Смик в інших словниках
| Смик — Фразеологічний словник української мови |