Смирний — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СМИРНИЙ, -а, -е. Покірний, лагідний (про людину); спокійний, не норовистий, не злий (про тварину). /1 у знач. ім. смирний, -ного, ч.; смирна, -ної, ж. Покірна, лагідна людина. // Який виражає покірність, лагідність. // Спокійний у вияві, перебігу (про життя, роботу і т. ін.).