Смола — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СМОЛА, -й, ж. 1. Липкий пахучий сік, що виділяється хвниними і деякими іншими рослинами; живиця. 2. Темна в'язка з неприємним запахом органічна речовина, що утворюється при сухій перегонці дерева; вар. ** шавська смола - згущена варінням темна в'язка з неприємним запахом органічна речовина. 3. перен., розм. Про нав'язливу, надокучливу людину. 4. тільки мн. Органічні речовини, що їх одержують синтетичним способом і використовують у різних галузях промисловості. ** Як смола (перев. зі сл. чорний) -дуже чорний.