Смута — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СМУТА, -и, ж. 1. розм. Невеселий, тяжкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журоа. 2. заст. Заколот, заворушення, безпорядки. 3. заст. Незгода, розбрат, чвари.