СНАСТЬ, -і, ж. 1. Знаряддя, приладдя, пристрій тощо для якого-небудь заняття, ремесла і т. ін. // Знаряддя, пристрій для лову риби. // заст. Одяг, предмети озброєння і т. ін., необхідні для спорядження військовослужбовця. 2. перев. мн. Трос, канат і т. ін. для управління парусами, обладнання щогл тощо. 3. Опорна частина споруди, установки і т. ін., на якій тримаються інші її складові частини. 4. розм., рідко. Те саме, що скелет 1. ** сама (одна) снасть зробилася хто, з кого- хто-небудь дуже схуд.
Снасть в інших словниках
| Снасть — Словник чужомовних слів і термінів |