Сноб — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СНОБ, -а, ч. 1. іст. Людина, яка беззастережно схилялася перед усім, що прийнято в аристократичному середовищі. 2. Людина, яка свої смаки, манери і т. ін. вважає винятковими і ставиться зневажливо до людей з іншими смаками, манерами тощо.