Собака — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СОБАКА, -и, ч. і рідше ж. 1. Свійська тварина родини собачих, яку використовують для охорони, на полюванні і т. ін. /вдовий собака. ** Як собак -дуже багато. [Як] собака на сіні - про того, хто сам не користується чим-небудь й іншим не дає. 2. перен., зневажл. Про злу, жорстоку, недоброзичливу і т. ін. людину. // Уживається як лайливе слово. 3. до чого, перен., рідко. Тни, хто досяг досконалості в чому-небудь; вміла, спритна, завзята в чомусь людина. 4. Хижий ссавець родини собачих. Дикий собака динго.