СОБАЧНИК, -а, ч., розм. 1. Людина, що ловить або скуповус собак для продажу чи вироблення хутра. 2. перен., зневажл. Те саме, що посіпака. // Уживається як лайливе слово. 3. Любитель (у 1 знач.) собак. 4. Приміщення, де утримують собак для наукових дослідів.
