Собі — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СОБІ. 1. Дав. в. одн. зворотного займ. себа. 2. част., розм. Уживається при дієсловах, а також при інших словах, які виступають у ролі присудка, підкреслюючи, що дія відбувається вільно, незалежно. ** Знай собі — не зважаючи ні на що, ні на кого. Нічого собі: а) (при діесл.) досить добре, непогано; б) (при ім.) такий, як треба, досить добрий, непоганий.