Спартанець — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СПАРТАНЕЦЬ, -нця, ч. 1. Громадянин давньогрецької держави Сперти, жителі якої з дитинства привчалися до суворого способу життя, відзначалися загартованістю й витривалістю. 2. перен. Стійка, загартована, витривала людина.