Спека — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СПЕКА, -и, ж. 1. Гаряче, дуже нагріте сонцем повітря. // Висока температура повітря, нагрітого вогнем, розжареного піччю і т. ін. 2. Гаряча літня пора; жара. ** У [симу] споку: а) о такій порі дня, коли сонце особливо припікає; б) о такій порі року, коли буває особливо жарко. 3. чого, перен. Про надзвичайне напруження в чому-небудь, розпал чого-небудь.