СПЕЦІАЛЬНИЙ, -а, -е. 1. Признач, виключно для кого-, чого-небудь; який має особливе призначення. Спеціальний випуск газети. // Який чимсь вирізняється з-поміж інших; не такий, як інші; особливий. // рідко. Який відзначається більшою, ніж звичайно, мірою свого вияву. ** Спеці-йльна педавогіка - наука про виховання і навчання дітей з вадами психофізичного розвитку. Спеційльний кореспондент - співробітник газети, журналу і т. ін., якого редакція посилає куди-небудь із певним завданням. Спеційльні школи -навчально-виховні установи для дітей з вадами психофізичного та фізичного розвитку. 2. Який стосується окремої галузі науки, техніки, мистецтва і т. ін.; признач, для спеціалістів у цій галузі. ** Спеційльна освіта - освіта (вища або середня), що дає певну спеціальність.
Спеціальний в інших словниках
| Спеціальний — Тлумачний словник української мови |