Спеціаліст — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СПЕЦІАЛІСТ, -а, з чого, по чому і без додатка. 1. ч. Тни, хто досконало володіє певною спеціальністю, має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо; фахівець. // розм. Тни, хто досяг високої майстерності в чому-небудь, знавець чогось. 2. ч. і ж. Освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра здобув спеціальні уміння та знання, має певний досвід їх застосування для вирішення складних професійних завдань.