СПИНИТИ, -яю, -яєш, недок., СПИНИТИ, спиню, спиниш, док., перех. 1. Припиняти рух кого-, чого-небудь, примушувати когось, щось стати; зупиняти. // Припиняти роботу машини, механізму, підприємства і т. ін. ** Спинити кров - припиняти, ліквідувати кровотечу. 2. Припиняти розвиток, перебіг чого-небудь, переривати якусь дію, якийсь стан, процес і т. ін. ** Спинити сльбзи: а) (чиї) змушувати кого-небудь перестати плакати; б) (свої) переставати плакати. 3. Затримувати того, хто йде, їде або має намір піти, поїхати звідкись. // Відмовляти кого-небудь від якогось вчинку, примушувати не робити щось; стримувати. 4. Звертати, спрямовувати на кого-, що-небудь (погляд, увагу і т. ін.). // Затримувати на кому-, чому-небудь (погляд, увагу і т. ін.). // Притягувати до себе, затримувати на собі (чийсь погляд, чиюсь увагу і т. ін.).
Спинити в інших словниках
| Спинити — Фразеологічний словник української мови |
| Спинити — Тлумачний словник української мови |