Сплітати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СПЛІТАТИ, -Аю, -Аєш, недок., СПЛЕССИ, сплету, сплеташ, док., перех. 1. Виготовляти що-небудь способом плетіння. * сплітати павутиння над ким — чим — інтригуючи проти кого-небудь, намагатися скомпрометувати. 2. З'єднувати плетінням. Сплести косу. Ц Переплітаючи, з'єднувати, зчіплювати (пальці, руки і т. ін.). // Переплітати, сплутувати (про гілля, віти, крони і т. ін.). // перен. Тісно пов'язувати, поєднувати. // перен. Схрещувати, переплітати. 3. розм. Говорити, описувати те, чого немає й не було; створювати в уяві; вигадувати.