Сподіванка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СПОДІВАНКА, -и, ж. 1. Очікування чого-небудь бажаного, радісного, приємного у поєднанні з упевненістю в можливості його здійснення. 2. Надія на що-небудь; припущення, що Грунтується на ймовірності, можливості чого-небудь. // Те, на що або тни, на якого можна надіятися, покладатися, що (хто) є відрадою, опорою для кого-небудь. Перевершувати сподіванки.