СПОКІЙНИЙ, -а, -е. 1. Який перебуває в стані спокою (у 1 знач.). // Який перебуває в стані рівноваги. // У якому нема великого руху, шуму. // Який відзначається спокоєм, стриманістю, рівністю у перебігу, виявленні. // Повільний, розмірений. // Який дозволяє уникнути туроот, незру-чностей, зберегти спокій. ** Спокійний стан -стан повної нерухомості. Спокійна сталь - сталь, яку одержують за більш повного, порівняно з киплячою і напівспокійною сталлю, розкислення рідкого металу і яка характеризується більшою однорідністю властивостей. 2. Який не відчуває хвилювань, тривоги і т. ін. який перебуває в стані душевного спокою (про людину). // Власт. такій людині. // Який виражає душевний спокій. врівноваженість. // У якому відсутні ознаки хвилювання, тривоги, занепокоєння і т. ін. ** Будь спокійний (спокійна); Будьте спокійні - не туросися (не туроситеся), не хвилюйся (не хвилюйтеся). Бути спокійним за кого - що - не відчувати хвилювання за кого-, що-небудь; бути певним у кому-, чому-небудь. 3. Який має врівноважений характер (про людину). // Власт. такій людині; такий, як у врівноваженої людини. // Який не порушує спокою, не завдає туроот, клопоту оточенню. // Смирний (про тварин). 4. Який відбувається у спокої (у 1 знач.), без тривог і клопотів. // Без різких температурних і погодних змін, коливань (про пори року, дня); тихий, лагідний. // Не пов'язаний з туроотами, клопотами. // Сповнений спокою. 5. Приємний для ока, який не дратує, не подразнює (про колір, світло).
