СПОЛОХ1, -у, ч. 1. Тривога, переляк, збентеження або хвилювання, що охопили багатьох. 2. Сигнал тривоги у випадку якого-небудь нещастя (нападу ворогів, пожежі і т. ін.). ** Бйти на сполох: а) подавати сигнал тривоги, перев. б'ючи у дзвін, в разі якогось нещастя, якоїсь небезпеки; б) виявляти занепокоєння, тривогу.
Сполох в інших словниках
| Сполох — Тлумачний словник української мови |
| Сполох — Фразеологічний словник української мови |