Спідниця — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СПІДНИЦЯ, -і, ж. 1. Жіночий одяг, що покриває ФІГУРУ від талії донизу. // спідниці, -ниць, мн. Кілька таких одежин, що їх надягали під сорання для надання пишності. // У деяких народів -чоловіче ворання, що нагадує такий одяг. //- Частина жіночої сукні від талії донизу. ** Держатися (триматися) за спідницю, ірон. - не проявляти самостійності, підкорятися волі якої-небудь жінки. У спідниці, ірон. - у жіночій подобі. 2. перен., розм. Жінка як представниця своєї статі.