Сталий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СТАЛИЙ, -а, -е. 1. Який не змінюється, зберігає тни самий склад, розмір, однакову форму, величину і т. ін.; незмінний, постійний. // Який не зазнає коливань, не піддається змінам; стійкий. Стала ціна. // Урівноважений (про вдачу). 44 стала рівновага, фіз. - стійка рівновага, в якій тіло перебуває під дією рівних між собою протилежно спрямованих сил. 2. у знач. ім. стала, -лої, ж., спец. Постійна, незмінна величина серед тих, які змінюються. 3. Який не припиняється, не переривається, триває весь час; безперервний. // Який не минає, не залишає кого-небудь (про стан, почуття і т. ін.). 4. Розрахований на довгий час, признач, для тривалого функціонування; не тимчасовий. // Який є постійним атрибутом кого-, чого-небудь; завжди наявний, неодмінний. // у знач. ім. стале, -лого, с. Те, що відзначається постійністю. ** сталі кадри -постійний склад працівників певної організації, установи, певного підприємства і т. ін. 5. Який протягом тривалого часу не змінюють (про місце проживання, роботу, посаду, заняття і т. ін.). 6. перен. Твердий, непохитний. // Який надійно забезпечує існування, розвиток чого-небудь. // Остаточно визначений, сформований (про погляди, поняття і т. ін.).