СТАНДАРТИЗУВАТИСЯ чого-, кого-небудь. працездатний стан - стан об'єкта, який характеризується його здатністю виконувати усі потрібні функції. рівноважний стан систами - стаціонарний стан системи, не зумовлений зовнішніми процесами. Рідинний стан речовини - стан, за якого речовина певного об'єму не має власної форми, а набуває форми посудини, в якій міститься. Роббчий стан - стан об'єкта, в якому він виконує потрібну функцію. справний стан - стан об'єкта, за якого він здатний виконувати усі задані функції об'єкта. Твердий стан речовини — стан, за якого речовина має механічну міцність, а також фіксовану форму та об'єм. Технічний стан об'Акта - стан, який характеризується в певний момент часу, за певних умов зовнішнього середовища значеннями параметрів, встановлених технічною документацією на об'єкт. четвартий стан речовини - плазма. // Місце, роль у суспільстві, в соціальному чи професійному середовищі; становище. Соціальний стан. // Фізичне самопочуття або настрій. [Бути] [не] в стані зробити що-[не] бути спроможним зробити що-небудь. Стан здоров'я - ті чи інші особливості функціонування організму; фізичне самопочуття людини. 2. фіз. Сукупність величин, що характеризують фізичні ознаки тіла. // Характер розташування, взаємодія і рух часток речовини. 3. Сукупність суспільно-політичних відносин, аспектів суспільного життя. 4. Режим, розпорядок державного, суспільного життя, що його встановлює влада. 5. лінів. Граматична категорія, яка виражає різні відношення дії до її ссо'єкта та об'єкта. 44 Катеворія стану: а) те саме, що стан3 5; б) лексико-граматичний розряд, що об'єднує слова (предикативні прислівники, безособово-предикативні слова і т. ін.), які вживаються у функції головного члена безособового речення. 6. Соціальна група людей із закріпленими законом спадкоємними правами та обов'язками, що остаточно склалася під час розшарування феодального суспільства. // Група людей, об'єднаних за родом занять, способом життя і т. ін. ** Суспільні стани - групи людей, що відрізняються від інших своїм економічним і правовим становищем, займають особливе, закріплене правом, релігією або звичаєм становище в суспільстві.
