Станок — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СТАНОК2, -нка, ч. 1. військ. Металева основа, на якій укріплюється гармата, кулемет і розміщуються прицільні, поворотні і т. ін. механізми. Кулеметний станок. 2. спец. Пристрій, на якому закріплюються частини агрегату, механізму і т. ін. Станок для гоління. 3. с. г. Відгороджене місце для тварини в стайні, корівнику і т. ін.; стійло. 4. с. г. Пристрій, куди ставлять тварину для огляду, лікування, підковування і т. ін., не даючи їй вільно рухатися. 5. спец. Пристрій, який служить опорою під час деяких навчально-тренувальних занять. Станок для вправ балерин. 6. Підставка, на якій художник, скульптор установлює, закріплює картину, скульптуру для роботи над ними. 7. Частина декораційної установки, яка служить для створення на сцені різних підвищень, площадок і т. ін. 8. рідко. Те саме, що верстат 3. 9. заст. Пристрій для покарання різками, канчуками тощо.
СТАНОК2, -нка, ч., заст. Невелике селище в Сибіру. СТАНОМЕТАН, -у, ч., хім. Те саме, що станан.