СТАРЕЦЬ, -рця, ч. 1. Чоловік, який досяг похилого віку, старості (часом з відтінком поваги). 2. Літній монах, поважна духовна особа; пустельник, самітник. 3. Те саме, що жебрик. ** піти в старці (старцими) [по світу) - стати жебраком, почати жебракувати. Поробити старцими кого - зробити кого-небудь дуже бідним, змушуючи часом і жебракувати. 4. перев. мн., розм. Дуже бідні, соогі, незаможні люди.
Старець в інших словниках
| Старець — Словник чужомовних слів і термінів |
| Старець — Тлумачний словник української мови |