СТАРИНА, -й, ж. 1. Те, що було колись, дуже давно. ** У (в) старину - колись, дуже давно. Труснути старинбю - зробити що-небудь так, як колись, у молоді роки, раніше. 2. збірн., розм. Старі люди, старики. 3. фам. Уживається як пестливе звертання до давнього приятеля, товариша.
СТАРИНА, -и, ж. Те саме, що билина. СТАРИНКА, -и, ж. Пестл. до старині 1. СТАРИННИЙ, -а, -е, рідко. Те саме, що старовинний. СТАРИННІСТЬ, -ності, ж. Абстр. ім. до старинний. СТАРИНЯ, -і, ж., збірн., заст. Старі люди, старики. // Батько і мати; батьки.
Старина в інших словниках
| Старина — Словник чужомовних слів і термінів |
| Старина — Тлумачний словник української мови |