Старт — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СТАРТ, -у, ч. 1. Початковий момент спортивних змагань. // перен. Початок чого-небудь. // Початковий момент зльоту літального апарата. // Сигнал про початок спортивного змагання або зльоту літального апарата. ** Брити старт - починати подолання якої-небудь віддалі (перев. на спортивних змаганнях). Починати старт - починати будь-яке спортивне змагання. 2. Місце, лінія, пункт, з якого починається подолання якої-небудь віддалі (перев. на спортивних змаганнях). // Місце, лінія. ** Виходити на старт: а) займати вихідне положення для початку змагання з подолання якої-небудь віддалі; б) брати участь у спортивному змаганні. На старт! - команда спортсменові зайняти вихідну позицію для початку змагання. Брити хороший старт - почати що-небудь вдало, успішно. стартер, -а, ч. 1. Особа, що подає сигнал до старту (у 1 знач.). 2. Механізм, пристрій для запуску автомобільних, авіаційних і т. ін. двигунів.