СТАРІСТЬ, -рості, ж. 1. Період життя, що наступає після зрілості й характеризується поступовим послабленням діяльності організму; похилий вік кого-небудь; прот. молодість. ** ПІД старість - на схилі віку, досягши похилого віку. 2. Довгочасне, тривале існування чого-небудь (про предмети).
Старість в інших словниках
| Старість — Фразеологічний словник української мови |