Стерня — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СТЕРНЯ, -і, ж. 1. Поле, на якому зібрано хлібні рослини й залишилися лише зрізані біля кореня їхні стебла. 2. Зрізані біля кореня стебла хлібних рослин, що стоять на пні. 3. перен., розм. Коротке й жорстке волосся на шкірі обличчя у чоловіків.