СТИД, -А і -у, ч. 1. Почуття сильного зніяковіння, збентеження, незручності від усвідомлення своєї поганої поведінки, негідних дій, вчинків і т. ін.; сором. // Почуття ніяковості, сором'язливості. 2. Становище, поведінка і т. ін., що ганьбить кого-, що-небудь; ганьба, безчестя. ** Стидбм повивати волову чию - осоромлювати, ганьбити кого-небудь. 3. у знач, присудк. сл. Те саме, що стид-но. ** Стид І сором - уживається для вираження осуду, присоромлення кого-небудь за негідні діі, вчинки тощо.
