Стовпчик — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СТОВПЧИК, -а, ч. 1. Зменш.-пестл. до стовп 1, 2. ** Кілометровий стовпчик - стовпчик з табличкою, на якій вказано відстань у кілометрах від початку шляху. 2. Купа складених один на одного предметів. 3. Маса речовини, яка вміщена в довгу вузьку посудину і набула її форми. 4. Те саме, що стовпаць 2. 5. бот. Частина маточки між приймочкою і зав'яззю в квітці. 6. Вузька нитяна смужка, що утворюється під час в'язання, вишивання і дюзділяє дірочки.