Стопорити — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СТОПОРИТИ, -рю, -риш, недок. 1. перех. Зупиняти або уповільнювати хід, роботу механізму, машини. // Закріплювати стопором (яку-небудь деталь). Стопорити гайку. // перен., розм. Затримувати, уповільнювати розвиток, хід якої-небудь справи, якогось заходу, явища. 2. неперех. Припиняти або уповільнювати свій хід.