СТОРОЖА, -і, ж., заст. 1. Загін, група людей (перев. озброєних), що охороняють кого-, що-небудь; варта. // Те саме, що сторож. 2. рідко. Перебування десь протягом певного часу для охорони, пильнування кого-, чого-небудь. Стояти на сторожі.
Сторожа в інших словниках
| Сторожа — Тлумачний словник української мови |