Сторч — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СТОРЧ, присл. 1. У стоячому, вертикальному положенні; стійма. // Настовоурчившись (про волосся, пір'я і т. ін.). // Перпендикулярно або під кутом до чого-небудь. 2. Униз головою. // Передньою, верхньою частиною вниз. ** Сторч головою: а) униз головою; б) дуже швидко; стрімголов. 3. розм. Спідлоба, насуплено. // Неприязно, вороже.