Страдник — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СТРАДНИК, -а, ,. 1. Тни, хто зазнає чи зазнав багато фізичних або моральних страждань. 2. Канонізований церквою святий, що зазнав мук за віру; мученик. 3. На Русі у 14 - 16 ст. - холопи, які обробляли панщину.