СТРАЖ, -а, ч заст. 1. Особа (перев. озброєна), яка стереже, охороняє кого-, що-небудь від нападу, ворожих дій і т. ін. ** страж порядку, розм. - міліціонер, поліцай та ін. 2. книжн. Тни, хто захищає, оберігає що-небудь, пильно стежить за недоторканністю чогось. стража, -і, ж., рідко. Те саме, що сторожа. СТРАЖДАЛЕЦЬ, -льця, ч. Те саме, що страдник 1. СТРАЖДАЛЬНИЙ, -а, -е. Те саме, що страдницький 3. СТРАЖДАЛЬНИК, -а, ч. Те саме, що страдник 1. СТРАЖДАЛЬНИЦЬКИ. Присл. до страждальницький. СТРАЖДАЛЬНИЦЬКИЙ, -а, -є. Те саме, що страдницький 3.
Страж в інших словниках
| Страж — Рідні імена. Слов'янський іменослов |
| Страж — Словник чужомовних слів і термінів |