СТРЕМЕННИЙ, -а, -е. 1. Прикм. до стреманб 1. Стременні ремені. 2. у знач. ім. стременний, -ного, ч., іст. Конюх-слуга, який доглядав за верховими кіньми свого господаря, а також супроводжував його під час полювання. // У Московській державі 16 -17 ст. - слуга в боярина або придворний, який відав царськими чи князівськими верховими кіньми та супроводжував царя або князя на урочистих виїздах.
