Стреміти — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СТРЕМІТИ, -млю, -миш; мн. стремлять; недок. 1. тільки 3 ос. Стояти сторчма. // Виглядати звідки-небудь (про предмет, засунутий, закладений за що-небудь чи під щось). 2. розм. Перебувати де-небудь (про чиюсь небажану, надокучливу, недоречну, постійну і т. ін. присутність). 3. швидко рухатися, стрімко направлятися куди-небудь. 4. рідко. Прагнути до чого-небудь.