СТРЕПЕНУТИСЯ, -нуся, -нешся, док. 1. Сильно здригнутися всім тілом. /1 Стріпнути крилами, струснутися (про птахів). // Зробити у воді швидкий порух (про риб). // Колихнутися, гниднутися під дією чого-небудь. 2. Вийти зі стану задуми. // Вийти зі стану млявості, нерухомості, стати жвавішим, веселішим; оживитися. // Швидше забитися від хвилювання (про серце). // Сповнитися трепетом, хвилюванням (про душу). // Уривчасто зазвучати, залунати (про голос, звук).
