СТРИМІТИ, -млю, -миш, мн. стримлять; недок. 1. тільки 3 ос. Височіти, здійматися над рівнем, поверхнею чого-небудь; видаватися, виступати вгору. Ц Рости сторч, не прилягати щільно (про вуса, волосся і т. ін.). // Частково виступати звідки-небудь. // Виглядати звідки-небудь (про щось засунуте, закладене в, за або під що-небудь). // розм. Знаходитися в якому-небудь місці, міститися де-небудь, вирізняючись серед навколишнього простору. // Бути видним, помітним зорові; виднітися. ** Кілком стриміти у душі - дуже заважати, набридати. 2. розм. Перебувати де-небудь (про чиюсь небажану, надокучливу, недоречну, постійну і т. ін. присутність). 3. Стрімко рухатися в якомусь напрямі (перев. знизу догори). // Литися, текти струменем; струмувати. // Здійматися й переміщатися вгору, поширюючись над чим-небудь (про дим, туман, пил і т. ін.). 4. розм. Те саме, що прагнути.
Стриміти в інших словниках
| Стриміти — Фразеологічний словник української мови |