Струмок — Великий тлумачний словник сучасної української мови
СТРУМОК, -мка, ч. 1. Невеликий потік, утворений зі снігових, дощових або підземних вод, що вийшли на поверхню. 2. Взагалі вузький потік якої-небудь рідини. // Вузький потік або неширока смужка повітря, світла і т. ін., що поширюється, спрямовується, проникає куди-небудь. // Безперервний потік сипкої речовини.