СТРУС, -у, ч. 1. Різкий коливальний рух; поштовх. 2. мед. Закрите механічне пошкодження окремих органів і тканин або всього організму, яке характеризується порушенням їхніх функцій без грсоих морфологічних змін. ** Струс мбзку, мед. -ушкодження мозку та мозкових оболонок (без порушення цілості покривних тканин) за закритих травм голови. 3. перен. Надзвичайно сильне, глибоке зворушення, переживання. ** Нервовий струс - сильне збудження, роздратування нервів. 3. рідко. Загальна тривога, хвилювання; переполох, паніка.
Струс в інших словниках
| Струс — Тлумачний словник української мови |