СТРІЛА, -й, ж. 1. Тонкий стрижень із загостреним кінцем або гострим наконечником, що його використовують для стрільби з лука. Ц Те, що нагадує своєю формою такий стрижень. // перев. мн., перен. Гострі, їдкі, дошкульні слова, фрази, спрямовані проти кого-, чого-небудь. ** громова стріла - кам яний зливок, який утворився в піску від удару блискавки. Пускіти стрілу - гостро дошкуляти, досаждати комусь словами, діями з приводу чого-небудь, стріло Амура (Купідбна); Купідо-нова стріли - символ кохання (від зображення міфологічного бога кохання Амура з луком і стрілами). 2. Назва довгих вузьких деталей і частин у різних механізмах, приладах, апаратах. 3. Рухома частина деяких підіймально-навантажувальних машин і споруд. 4. Те саме, що стрілка 3, 4. 5. у знач, присл. стрілою.
Стріла в інших словниках
| Стріла — Фразеологічний словник української мови |